Як перевіряти новини про харчування: 7 запитань

«Вчені довели, що кава продовжує життя». «Новий суперфуд спалює жир». Заголовки про харчування виходять щотижня й регулярно суперечать одне одному. Розберемо сім запитань, які дозволяють за пару хвилин відрізнити змістовну новину від порожньої — навіть без медичної освіти.

Запитання 1. На кому проводили дослідження

Перше, що варто з’ясувати: це були люди, тварини чи клітини в пробірці. Значна частина гучних заголовків походить із досліджень на мишах або на клітинних культурах.

Результат на мишах не переноситься на людину автоматично. Це не означає, що дослідження погане, — так починається будь-який шлях у науці. Але формулювання «вчені довели, що продукт Х допомагає людям» у такому випадку некоректне.

Запитання 2. Скільки було учасників

Дослідження на двадцяти добровольцях і на двадцяти тисячах мають різну вагу. Малі групи дають більше випадкових результатів, які потім не підтверджуються.

Якщо в новині немає жодної згадки про кількість учасників — це привід поставитися до висновку обережніше.

Запитання 3. Це спостереження чи експеримент

Найважливіше розрізнення, яке майже завжди губиться в переказі:

• Спостережне дослідження фіксує, що люди, які роблять Х, частіше мають Y. Воно показує зв’язок, але не доводить причину.
• Рандомізоване контрольоване дослідження розподіляє учасників випадково й порівнює групи. Воно дозволяє говорити про причину.

Класичний приклад плутанини: люди, які їдять більше овочів, здоровіші. Але вони ж частіше не курять, більше рухаються й мають вищий дохід. Що саме вплинуло — питання, на яке спостереження не відповідає.

Запитання 4. Яка була кількість продукту

Ефект часто досягається в дозах, недосяжних у звичайному житті. Якщо в дослідженні використовували екстракт у концентрації, що відповідає кільком кілограмам продукту на день, побутовий висновок «їжте це щодня» не випливає.

Шукайте в тексті конкретні кількості. Їхня відсутність — теж сигнал.

Запитання 5. Наскільки великий ефект

Фраза «ризик зріс на 50 відсотків» звучить страшно, поки не з’ясується, від чого рахували. Якщо базовий ризик становив два випадки на десять тисяч, то зростання на 50 відсотків означає три випадки на десять тисяч.

Відносні цифри виглядають ефектно, абсолютні — інформативно. Якщо абсолютних немає, оцінити значущість неможливо.

Запитання 6. Хто фінансував

Фінансування галуззю не робить дослідження автоматично неправдивим, але є фактором, який варто враховувати. У наукових публікаціях джерела фінансування вказують окремим розділом.

Насторожити має ситуація, коли дослідження єдиного продукту фінансує його виробник, а результат ідеально збігається з рекламним повідомленням.

Запитання 7. Що кажуть інші дослідження

Одне дослідження майже ніколи не змінює рекомендації. Наука рухається накопиченням: важливіші систематичні огляди й метааналізи, які узагальнюють десятки робіт.

Якщо новина суперечить усьому, що рекомендують органи охорони здоров’я, найімовірніше пояснення не в тому, що знайдено приховану правду, а в тому, що окремий результат подали як переворот.

Червоні прапорці в тексті новини

• «Вчені довели» — у науці рідко щось «доводять» остаточно
• Немає посилання на першоджерело або назви журналу
• Слова «сенсація», «прорив», «шокуюче відкриття»
• Один продукт подається як рішення багатьох проблем
• Заклик негайно щось купити
• Апеляція до «того, що від нас приховують»

Як перевірити за п’ять хвилин

• Знайдіть у новині назву дослідження або журналу й пошукайте оригінал.
• Подивіться розділ з обмеженнями — в оригіналі автори зазвичай самі їх перелічують.
• Порівняйте з рекомендаціями ВООЗ або національної служби охорони здоров’я.
• Якщо новина стосується здоров’я особисто вас — обговоріть із лікарем, а не змінюйте лікування самостійно.

Практичні висновки

• Дослідження на тваринах не дорівнює висновку для людей.
• Зв’язок і причина — різні речі, і плутають їх найчастіше.
• Відносні відсотки без абсолютних чисел нічого не говорять про значущість.
• Одне дослідження не змінює рекомендацій — важливе накопичення даних.
• Найкорисніша звичка: перед реакцією на заголовок знайти першоджерело.

Джерела

Матеріал спирається на рекомендації та огляди міжнародних організацій охорони здоров’я:

• Healthy diet — Всесвітня організація охорони здоров’я
• The Nutrition Source — Harvard T.H. Chan School of Public Health
• Eat well — NHS

Матеріали Фундації мають просвітницький характер і не замінюють консультацію лікаря.

Ілюстрація: Books and Group Study Room at the Webster Library.jpg, автор Librarianpam, ліцензія CC BY-SA 4.0. Джерело: Wikimedia Commons.

Що читати далі

• Пробіотики і мікробіом: що доведено, а що ні
• Детокс і очищення організму: що з цим не так
• Підсолоджувачі: що про них кажуть дослідження

Більше матеріалів у рубриці «Міфи та реальність». Усі матеріали Фундації відкриті та безкоштовні.